Споживчий штучний інтелект має значний потенціал для зростання, але лише за умови, що галузь зможе вийти за межі двох основних моделей монетизації — підписок і оплати за API. Таку думку висловила Олівія Мур, партнерка венчурної компанії Andreessen Horowitz (a16z), яка спеціалізується на інвестиціях у технологічні стартапи.

За її словами, саме розширення джерел доходу, а не лише зростання кількості користувачів, визначатиме, чи зможуть споживчі ШІ-продукти перетворитися на стійкі бізнеси. Наразі більшість із них заробляють або на щомісячних підписках, або на продажу доступу до своїх моделей через API. Обидві моделі мають обмеження: підписки стримують зростання, коли користувачі не бачать достатньої цінності, а API-дохід залежить від сторонніх розробників і часто не масштабується разом із популярністю продукту.

Мур очолює напрям споживчих інвестицій в a16z і має прямий доступ до даних про те, як стартапи будують свої бізнес-моделі. Її позиція відображає ширшу дискусію в індустрії: інвестори дедалі частіше запитують, чи здатен споживчий ШІ генерувати прибуток поза звичними схемами. Підписки на кшталт ChatGPT Plus чи Claude Pro демонструють попит, але не завжди покривають витрати на обчислення. API-бізнес, своєю чергою, залежить від корпоративних клієнтів, які можуть скоротити витрати під час економічної нестабільності.

Для українських команд, які розробляють споживчі ШІ-продукти, це означає потребу вже на ранньому етапі тестувати додаткові джерела доходу. Це можуть бути транзакційні моделі, комісії за послуги, партнерські програми або продаж аналітики. Наприклад, ШІ-асистент для покупок може заробляти на партнерських відрахуваннях від рітейлерів, а не лише на підписці. ШІ-сервіс для навчання — на продажу сертифікатів або доступу до закритих матеріалів. Головне — не зациклюватися на одній моделі, яка може виявитися недостатньо гнучкою.

Український ринок споживчого ШІ поки що невеликий, але місцеві розробники вже експериментують із монетизацією. Деякі проєкти пропонують безкоштовний базовий доступ і платні функції, інші — інтегруються в існуючі бізнес-процеси клієнтів. Досвід a16z показує, що інвестори готові фінансувати споживчі ШІ-стартапи, але очікують від них чіткої відповіді на питання: як саме продукт зароблятиме, коли підписки перестануть бути єдиним джерелом доходу.

Олівія Мур не наводить конкретних цифр або прикладів компаній, які вже успішно диверсифікували дохід. Однак її теза збігається з загальним трендом: венчурні фонди дедалі обережніше інвестують у споживчі ШІ-продукти, які не мають зрозумілої бізнес-моделі поза підпискою. Для українських засновників це нагадування: перед залученням інвестицій варто протестувати кілька способів монетизації, навіть якщо основний продукт ще не вийшов на масовий ринок.

Практичний висновок для українських команд: не будуйте стратегію лише на підписці чи API. Додавайте транзакційні, партнерські або сервісні моделі, які можуть працювати навіть за низької платоспроможності аудиторії. Це підвищує шанси не лише на інвестиції, а й на виживання в умовах конкуренції з глобальними гравцями.

5Перегляди

Олеся Бондар

Автор

Авторка рубрики «Продукт і дизайн»

Олеся Бондар пише про продуктовий дизайн, UX, айдентику і те, як українські студії працюють із західними клієнтами. Сама прийшла з продуктового дизайну: шість років у командах мобільних застосунків і фінтеху. Розбирає редизайни по екранах і вміє пояснити, чому кнопка стоїть саме там.