Нові умови використання Meta, які мали набути чинності 30 жовтня, стали причиною спільного спротиву новинних видавців по всьому світу. Компанія хоче розширити права на веб-скрапінг, тобто автоматичне збирання контенту із сайтів. Видавці побоюються, що через це технологічний гігант зможе використовувати їхні матеріали без дозволу та без винагороди.
Оновлення умов, про яке вперше повідомив Nieman Lab 15 жовтня, дозволяло б Meta скрапити сайти, «пов'язані» з бізнес-акаунтами у Facebook, Instagram, WhatsApp і Threads. Тобто йшлося не лише про сторінки самих платформ, а й про зовнішні ресурси, з якими пов'язані рекламодавці та бізнес-профілі. Для медіа це означало б, що їхній контент може потрапити в поле зору компанії в обхід будь-яких домовленостей.
16 жовтня Meta прибрала зі своїх умов слово «train», тобто навчання, і обмежила використання зібраного контенту «рекламними та бізнес-продуктами». Компанія таким чином намагалася пояснити, що дані не підуть на навчання моделей штучного інтелекту. Проте видавців ця правка не переконала. Для них головне питання полягає не в формулюванні, а в самому праві збирати їхні матеріали без окремої згоди.
Саме тут і проявилася ключова особливість ситуації. Видавцям історично було складно діяти узгоджено, адже кожна редакція мала власні інтереси, а великі платформи часто вели переговори поодинці. Цього разу, за оцінкою Digiday, нові умови об'єднали галузь навколо спільної боротьби з використанням контенту великими технологічними компаніями. Медіа бачать у ситуації прецедент, який може визначити, на яких умовах їхній контент буде доступний платформам у майбутньому.
Водночас тиск із боку видавців дав результат поза межами самих медіа. За повідомленням Reuters, як наведено у зазначеному матеріалі Social Media Today, компанія відклала оновлення своєї комерційної угоди про бізнес-послуги. Причина полягає в тому, що регулятори Європейського Союзу та Великої Британії хочуть отримати від Meta ясність щодо того, як саме працюватиме скрапінг. Тобто питання вже вийшло за межі суперечки між видавцями й платформою і стало предметом уваги регуляторів.
Для українського ринку ця історія має прямий практичний сенс. Українські медіа, зокрема онлайн-видання, активно залежать від соціальних мереж як каналу трафіку, а бізнес-акаунти українських агенцій, брендів і ритейлерів також мають зв'язки з власними сайтами. Отже, якщо умови Meta розширюються, це стосується і вітчизняних контент-майданчиків, які працюють із Facebook та Instagram. Команді видання варто перевірити, які права на контент вони фактично надають платформі, і чи є у їхніх сайтів технічні засоби обмежити скрапінг, наприклад через налаштування robots.txt або окремі умови використання.
Для маркетологів і власників агенцій, які планують рекламні кампанії в екосистемі Meta, історія теж корисна. Зміни в умовах можуть вплинути на те, як використовуються дані про бізнес-акаунти та пов'язані сайти, а отже і на подальшу роботу з таргетингом та аналітикою. Поки що умови відкладено, але дискусія триває, і оновлені правила можуть з'явитися знову в іншій редакції. Тож варто стежити за змінами, а не чекати їхньої остаточної форми.
3
