Dropbox розглядає впровадження когнітивних тренувань для своїх співробітників, щоб запобігти інтелектуальному спаду, який може виникнути через надмірну делегацію роботи штучному інтелекту. Йдеться про вправи на пам’ять і тренування уваги. Окремо компанія експериментувала з «аналоговими» офсайтами, де керівники займаються дихальними практиками і відкладають електронні пристрої.

Про це розповіла Мелані Розенвассер, головна кадрова керівниця (chief people officer) компанії, в коментарі журналістам Fast Company. За її словами, Dropbox «неймовірно оптимістично» оцінює вплив ШІ, але вважає, що має відповідальність розуміти, як він впливає на людей, які користуються ним щодня. Розенвассер зазначила, що компанія починає досліджувати навчання, пов’язане зі здоров’ям мозку та когнітивним благополуччям, і водночас експериментує зі способами розвивати критичне мислення та людські зв’язки. «Це чому ми починаємо вивчати тренування, пов’язані зі здоров’ям мозку і когнітивним благополуччям, і водночас експериментуємо з тим, як підтримувати критичне мислення і людський зв’язок», — пояснила вона.

Термін «brain rot», або «розумова гниль», останнім часом використовують для опису когнітивного спаду, який пов’язують зі ШІ та соцмережами. Водночас, за словами Розенвассер, доказів того, що тренування мозку покращують загальний інтелект, небагато. Деякі дослідження показують інше: цільові вправи можуть давати стійкі покращення в окремих ментальних навичках. Зокрема, дослідження, яке фінансувало Національне інститути здоров’я США (NIH), виявило, що тренування логічного мислення та швидкості обробки інформації давало ефект у літніх людей протягом до десяти років.

Розенвассер підкреслила, що компанія підходить до теми з цікавістю і скромністю, адже це новий напрям, і багато що ще не відомо. Вона наголосила, що Dropbox не претендує на готові відповіді й радше тестує гіпотези, спостерігаючи за тим, як працівники реагують на практики.

Dropbox не є першою компанією, яка пропонує такі вправи працівникам. Минулого року комерційна нерухомість гігант JLL облаштувала «розумальню» (brain gym) в офісі в Сінгапурі з «підсвітленими капсулами» і дошками для тренування зору. За даними Business Insider, співробітники, які брали участь, відзначали краще фокусування і менше відволікань. Це одна з небагатьох публічних спроб великих корпорацій формалізувати когнітивні практики в офісному середовищі, а не лишати їх на рівні індивідуальних звичок.

У 2024 році інша компанія з комерційної нерухомості, Fischer, разом з Техаським університетом в Далласі провела триміс��чну пілотну програму, спрямовану на «покращення когнітивної продуктивності та здорових робочих звичок». Дослідники повідомили про виміряний прогрес за складним індексом, що охоплює когнітивну спроможність, відчуття благополуччя, якість соціальних взаємодій і складність щоденних завдань. Важливо, що йшлося саме про вимірюваний результат, а не про суб’єктивні враження, хоча джерело не уточнює конкретних числових показників.

Для українських команд сигнал простий: навіть великі технологічні компанії визнають, що делегування рутини ШІ має побічні ефекти для людського мислення. Питання «як зберегти навички» поки що переходить із площини філософії в площину HR-практик і бюджетів на навчання, і його варто ставити вже зараз, зокрема в агенціях і продуктових командах, де ШІ-інструменти вже стали звичними.

3Перегляди

Олеся Бондар

Автор

Авторка рубрики «Продукт і дизайн»

Олеся Бондар пише про продуктовий дизайн, UX, айдентику і те, як українські студії працюють із західними клієнтами. Сама прийшла з продуктового дизайну: шість років у командах мобільних застосунків і фінтеху. Розбирає редизайни по екранах і вміє пояснити, чому кнопка стоїть саме там.