Південнокорейський оборонний стартап Newtype Industries припинив випробування свого ШІ-рішення для артилерії в Україні. За словами компанії, співпраця з українськими партнерами обірвалася раптово, і причиною назвали політичну напруженість між Києвом і Сеулом. Керівник компанії пов’язує зупинку з дипломатичним конфліктом навколо переданих Україною військовополонених.
Суть суперечки стосується двох громадян КНДР, яких, за інформацією, було передано з України до Південної Кореї. Президент України Володимир Зеленський розкрив цей факт під час виступу на Генеральній асамблеї ООН 23 вересня 2026 року. Сеул, за даними сторін, домовлявся не розголошувати передачу, тож публічна згадка стала предметом незадоволення південнокорейського уряду. Київ назвав ситуацію непорозумінням.
Реакція Сеула виявилася жорсткою. 8 жовтня Південна Корея відкликала свого посла з Києва, а 20 жовтня частину персоналу посольства вивели. Наразі діє тимчасовий повірений у справах. Для українських оборонних проєктів за участі іноземних розробників це важливий сигнал: навіть технологічна співпраця може залежати від політичної погоди між державами.
Сам продукт, який мав стати предметом випробувань, називається «Barbara». Система перетворює голосові повідомлення на структуровані дані для коригування вогню. Програмне забезпечення, за словами розробників, позначає можливо хибні координати та ймовірні цілі в районах із цивільними об’єктами. Остаточне рішення про відкриття вогню, за заявою компанії, залишається за людиною.
Тестування проходили два українські військові підрозділи. Доступ до них компанія отримала через канадську фірму Reaktion Group. За планом, випробування мали завершитися до кінця 2026 року. Newtype заявляє, що останній контакт з українськими партнерами відбувся в середині жовтня. Міністерство закордонних справ України від коментарів щодо приватних ініціатив утрималося.
Варто зазначити, що компанія оспорює публікацію, на основі якої з’явилася інформація про зупинку. Newtype стверджує, що видання The Diplomat не зверталося до неї за коментарем. Тож повний статус проєкту наразі залишається невизначеним: є заява про припинення роботи з боку розробника, але офіційного підтвердження від української сторони немає.
Для українського ринку історія показує ще один вимір залежності від міжнародних партнерів. Розробки ШІ для оборони, як і цивільні AI-продукти, спираються не лише на технології, а й на дипломатичну стабільність і канали доступу. Українським командам, які шукають іноземних партнерів у сфері штучного інтелекту, варто враховувати такий ризик уже на етапі договорів.
3
