Meta оновила умови використання так, що компанія отримала широкі права на автоматичне збирання вмісту сайтів, пов'язаних із бізнес-акаунтами. Про зміни першим написав Nieman Lab. Формулювання дозволяють інструментам Meta «отримувати доступ, індексувати, кешувати, аналізувати, збирати, витягувати або сканувати» сайти, а зібране використовувати для «розробки, покращення, дослідження, навчання» продуктів компанії. Для видавців це означає ризик того, що їхній контент піде на навчання моделей або стане основою ШІ-відповідей.
Три юридичні експерти, яких опитав Nieman Lab, прямо попередили видавців про цю небезпеку. Meta відреагувала частково: за добу з тексту прибрали слово «навчання» і обмежили збір вмісту рекламними та бізнес-продуктами. Речник компанії заявив: «Це не про скрейпінг новинних сайтів». Але юристи вважають, що й переформульована версія дозволяє масовий збір, а видавничі асоціації з обох боків Атлантики вимагали призупинити зміни й подали скарги регулятору. Британська News Media Association назвала відтермінування «паузою, а не рішенням». Дату набрання чинності Meta цього тижня перенесла з 30 жовтня на 20 листопада.
За версією компанії, формулювання про збирання з'явилося через те, що умови для генеративних ШІ-інструментів у рекламі об'єднали з основними комерційними умовами. Інструменти, які створюють рекламу для бізнесу, мають читати його сайт. Оглядачі Fast Company вважають, що за цим не обов'язково стоїть змова, але кілька деталей викликають питання. Умови дозволяють Meta створювати «тестові облікові дані», через що, за словами професора права Корнельського університету Джеймса Грімельмана, компанія могла б реєструватися як фальшивий користувач, щоб обходити реєстраційні бар'єри. Відмовитися від умов можна лише відмовившись від бізнес-інструментів Meta. Зміна також збіглася з тим, що Meta почала брати плату з деяких акаунтів через нову передплату Meta One за публікацію посилань на той самий вміст, який її боти можуть зібрати безкоштовно.
Ширша проблема, за оцінкою автора, полягає не в одній компанії, а у відсутності стандартів щодо того, що можуть і не можуть робити ШІ-агенти та краулери, які їх живлять. Схожу ситуацію показав і минулорічний конфлікт між Perplexity та Cloudflare. Cloudflare звинуватила Perplexity у використанні прихованих краулерів, які обходять блокування сайтів, а Perplexity стверджувала, що її агенти є легітимними проксі реальних користувачів. Поки сперечалися лише компанія і окремі сайти, перевага була на боці Perplexity. Коли втрутилася Cloudflare, яка обслуговує велику частку вебу, платформа вилучила Perplexity з переліку верифікованих ботів, і баланс сил змінився. Тобто правила ставить той, хто має важіль впливу.
Той самий принцип видно і в банківському секторі. Axios повідомив, що банки фіксують дедалі більше «несанкціонованих» ШІ-агентів, які заходять в акаунти клієнтів. За словами автора, здебільшого це окремі люди, які користуються ШІ-сервісами для дій від їхнього імені, а не масовий злам. Проте відповідальність за помилки лишається невизначеною. Глава JPMorgan Chase Джеймі Даймон заявив аналітикам, що допускати сторонніх агентів «надто ризиковано для клієнтів і для JPMorgan», і банк блокує їх входи. Схоже роблять Schwab, який пропонує клієнтам власного ШІ-асистента, і Citi. Серед заблокованих агентів, зокрема, опинився і Muse від самої Meta.
Для українських команд висновок практичний. Якщо ваш сайт працює з бізнес-акаунтами великих платформ, варто перечитати їхні умови щодо збирання даних і прав на вміст, а також перевірити налаштування доступу для ботів у файлі robots.txt і в правилах CDN. Для медіа, маркетинг-агенцій і e-commerce це питання вже не технічне, а юридичне і комерційне: від того, хто і як використовує ваш контент у ШІ-відповідях, залежить трафік і цінність ваших матеріалів. Очікувати, що відповідні правила з'являться самі собою, не варто. Поки що їх задають платформи.
4
