Дизайнери інтерфейсів втратили спільну одиницю виміру, яка десятиліттями визначала якість роботи. Раніше нею був екран: фіксований розмір, відома щільність пікселів, передбачувана сітка. Сьогодні той самий макет живе на смартфоні, планшеті, ноутбуці, телевізорі, у браузері з масштабуванням і в застосунку з динамічним шрифтом. Єдиного орієнтира немає — і саме тому, на думку авторів UX Collective, галузь відчуває постійне незадоволення результатом.

Проблема не в тому, що дизайнери розучилися працювати. Проблема в тому, що зникла метрика, за якою можна сказати «цей інтерфейс добрий» або «цей — поганий». Коли не було єдиного виміру, оцінка стала суб'єктивною: смак, думка керівника, кількість ітерацій, швидкість здачі. Це ускладнює і захист рішень перед клієнтом, і побудову кар'єри, і навчання новачків.

Для українських продуктових команд і агенцій це не абстрактна філософія. Більшість студій досі міряють якість дизайну кількістю правок або швидкістю передачі макета в розробку. Але ці показники не пов'язані з бізнес-результатом — конверсією, утриманням, часом до першої дії користувача. Якщо одиниці виміру немає, то й бриф не має чітких критеріїв приймання, а суперечки «мені так здається красивіше» стають нормою.

Що може стати новою одиницею виміру? Автор ставить питання, але не дає остаточної відповіді. Серед кандидатів — поведінкові метрики: час виконання задачі, кількість помилок, швидкість повернення до продукту. Вони вимірювані, їх можна закласти в дизайн-гіпотезу і перевірити. Інший варіант — доступність: контраст, розмір тач-зони, читабельність. Це теж об'єктивні параметри, а не смакові.

Практичний висновок для українського ринку простий. Якщо команда не може назвати метрику, за якою оцінює дизайн, — вона оцінює його на око. Варто зафіксувати одну-дві вимірювані величини на проєкт: наприклад, конверсію ключового екрана або час до першої покупки. Тоді дизайн перестає бути питанням смаку і стає частиною продуктової гіпотези. Це не вирішить усіх суперечок, але дасть команді спільну мову — і, ймовірно, поверне відчуття контролю над результатом.

3Перегляди

Анастасія Мороз

Автор

Кореспондентка: стартапи та e-commerce

Анастасія Мороз пише про стартапи, інвестиції, онлайн-торгівлю та маркетплейси — від раундів українських фаундерів до того, як змінюється кошик покупця. Раніше працювала в команді маркетплейсу аналітикинею категорій. Любить звіти з цифрами і питання, які фаундери не люблять.