Реклама традиційно сприймається як сфера для молодих, і статистика це підтверджує. За даними Бюро трудової статистики США, у 2025 році медіанний вік працівників рекламної індустрії становив 39 років, тоді як у загальній робочій силі — 42. Водночас, за оцінкою World Advertising Research Center, лише 5–10% рекламних бюджетів спрямовано на аудиторію старшого віку. Бренди орієнтуються на покоління Z, агенції шукають таланти серед тих самих молодих людей, а значна частина досвідченого креативного складу поступово втрачає актуальність.
Автор матеріалу, який сам працював копірайтером і креативним директором в агенціях понад десять років, стверджує, що штучний інтелект може змінити цю динаміку. Він спирається на власний досвід: 18 місяців тому він заснував Dolsten & Co., AI-first креативну агенцію та продакшн-компанію. За його словами, серед найцікавіших людей, які працюють з ШІ, немає переважно молодих випускників. Це ігрові дизайнери, VFX-художники, концепт-артисти, аніматори, фотографи й режисери, які десятиліттями створювали персонажів, образи та цілі вигадані світи, що мають власні фандоми.
Головна теза тексту полягає в тому, що ШІ може генерувати кампанії, але не може відтворити справжній досвід. Фахівці, які пройшли аналогову еру, швидше помічають, коли кадру бракує напруги, а вибір оптива здається хибним, а також відчувають, коли персонаж може стати вірусним. Автор наводить приклади: редактори, які тепер генерують зображення замість того, щоб їх шукати, або геймдизайнер, який перейшов до режисури рекламних зйомок. Саме такі переходи, на його думку, можуть стати другим етапом кар'єри для досвідчених спеціалістів.
Автор також наводить дані звіту неприбуткової організації з перепідготовки кадрів CWI Works і дослідницької компанії IPSOS. Згідно з ним, 90% людей віком 55 років і старших, які використовували ШІ для роботи, були принаймні певною мірою комфортні з технологією, а 50% — надзвичайно комфортні. Серед представників покоління X 71% користувалися генеративним ШІ, що майже дорівнює 74% серед міленіалів. Таким чином, за словами автора, старше покоління не є закритим до нових інструментів, і цікавість у поєднанні з десятиліттями досвіду становить серйозну перевагу.
Окрему увагу автор приділяє питанню навичок. Він погоджується, що вміння працювати з ШІ важливе, але інструменти швидко застарівають: сьогоднішня спеціалізація стає завтрашнім натисканням кнопки. Смак, на його думку, кнопкою стати не може. Тому, за його словами, досвід ніколи не втрачає цінності, а агенції, які вважають старших фахівців дорогими та непотрібними для нових виробничих моделей, ризикують відмовитися від важливого ресурсу.
У Dolsten & Co., за словами автора, нещодавно до команди прийшли досвідчений копірайтер, геймдизайнер і сторіборд-артист із багаторічним стажем. Копірайтер створив для агенції імерсивний цифровий досвід, геймдизайнер розробив світ для телереклами, а сторіборд-артист сформував наратив для брендфільму. За словами автора, їхні кар'єри були порушені галузевими змінами та упередженнями при наймі, зокрема консолідацією, скороченнями та бажанням офісів «виглядати» молодшими, однак талант залишився. Для українського ринку це питання також актуальне: український креативний ринок теж відчуває тиск молодіжного найму та швидкий перехід до AI-інструментів, тож підхід, описаний в тексті, варто розглянути командам, які шукають баланс між швидкістю експериментів і професійним судженням.
Автор підсумовує, що молодші креатори залишаються важливими, адже найцікавіші команди поєднують їхню швидкість, експериментальність і культурну гнучкість із судженням та дисципліною досвідчених митців. ШІ, за його оцінкою, автоматизуватиме окремі завдання й скорочуватиме робочі процеси. Тож, на його думку, головне питання для індустрії полягає не в тому, що ШІ замінює, а в тому, кому він дасть можливість почати знову.
6
