Багато фахівців застрягають не через складність завдання, а через те, що плутають ситуації з проблемами. Такий висновок робить Сет Годін, один із найвпливовіших мислителів у сфері маркетингу, лідерства та креативності. Його нова книга The Knot: Problems Can Be Solved присвячена саме цьому. Автор ділиться п'ятьма ключовими ідеями, які, за його словами, допомагають вийти з глухого кута.
Годін спирається на просту різницю. Ситуація — це те, на що ви не можете вплинути, її варто прийняти й рухатися далі. Проблема — будь-яка проблема — може бути розв'язана. Він пояснює це прикладом: гравітація є ситуацією, а політ на Місяць — проблемою, яку можна вирішити, навіть якщо ціна, наслідки або витрати не подобаються. За його словами, ми застрягаємо, бо дивимося на проблеми неправильно: або здаємося занадто рано, або витрачаємо величезний час на боротьбу з ситуацією. Слово «transfixed» він називає ілюстрацією: людину ніби пронизали списом і тримають на місці, але списом можна просто перестати триматися.
Друга ідея стосується двох коротких слів: «але» і «і». Годін вважає, що ми застрягаємо, бо заплутуємося в десятках бажань, частина з яких виключає одне одного. Формула «я хочу пробігти марафон, але не хочу втомлюватися» паралізує, тоді як «я хочу пробігти марафон, і я готовий до втоми» спрямовує дію. Як приклад він наводить Джексона Поллока, одного з найвідоміших американських художників ХХ століття. Після трьох років, коли кожна його картина миттєво продавалася, він вирішив змінити стиль, масштаб і спосіб роботи та поїхав на кілька місяців. Його нова виставка провалилася: жодна картина не була продана, а критики не знали, як її оцінювати. Годін пов'язує цей епізод з бажанням одночасно бути новатором на краю і водночас визнаним та успішним, і підсумовує, що такі речі не можна робити одночасно — їх можна робити лише послідовно.
Третя ідея — про те, що заплутаність часто існує не в кімнаті тут і зараз. Годін згадує, як Стів Балмер публічно критикував ранні iPhone, наче вони ніколи не спрацюють, бо був прив'язаний до минулого, яке сам побудував, і до майбутнього, на яке розраховував. Так само ми прив'язуємося до «уявних суддів» — людей, яких немає в цій кімнаті або які навіть не знають про наше існування. Четвертий чинник, який він називає «позичаними табелями», — це метрики, важливі для інших: для Марка Цукерберга, для локального венчурного інвестора чи для будь-кого, хто оцінює роботу не за вашими цілями. Годін нагадує: ми самі обираємо, як виглядає успіх.
Для українських команд ці ідеї мають практичний бік. Маркетолог, який звітує за метриками, нав'язаними керівництвом, або агенція, яка тримається за стару модель роботи з клієнтом, часто опиняється саме в тій пастці, яку описує Годін. Перед наступним брифом або перегляд KPI варто запитати себе: що в цьому завданні є ситуацією, яку треба прийняти, а що — проблемою, яку можна розв'язати? І чи не заважає вашим цілям слово «але» там, де потрібне «і».
3
