ШІ відкриває маркетологам нові способи досліджувати поведінку клієнтів, знаходити приховані зв'язки в даних і перевіряти усталені припущення. Та перетворити ці знахідки на кращі маркетингові рішення все одно потрібні людське судження, розуміння поведінки і тестування. Машина може показати закономірність, але з'ясувати, що вона означає для бізнесу, мусить людина.

Як приклад автор згадує роботу американського ритейлера Target. Компанія хотіла визначити жінок, імовірно вагітних, бажано раніше за конкурентів, адже вагітність є приводом для формування нових покупочних звичок. Статистик Target Ендрю Пол проаналізував транзакції клієнток і виявив близько 25 товарів, які разом давали змогу передбачити вагітність і орієнтовну дату пологів. Історію широко описав Чарльз Дахіґ у статті The New York Times Magazine 2012 року «How Companies Learn Your Secrets». Вражало тут не лише саме передбачення, а й аналітична складність: зв'язки такого типу не були очевидними, якщо дивитися на окремі покупки. Тоді така робота вимагала вузьких фахівців, великих наборів даних, статистичного моделювання та значних технічних ресурсів. Сьогодні частину цієї аналітики може виконати маркетолог, який жодного рядка коду не написав.

Більшість розмов про генеративний ШІ в маркетингу досі стосується створення контенту: написання листів, генерації тем повідомлень, зображень, варіантів кампаній і прискорення робочих процесів. Це не хибні застосування, але вони переважно про виконання вже прийнятих рішень. Автор наголошує, що швидше виробництво маркетингу не робить його ефективнішим, якщо сама логіка рішень не покращилася. Тому, можливо, найцінніший внесок ШІ полягає не в тому, щоб виробляти більше, а в тому, щоб розуміти більше.

Компанії накопичили роки даних: історію транзакцій, поведінку на сайті, частоту покупок, вподобання щодо товарів, використання знижок, середній чек і сигнали залученості. Проте значна частина аналітики досі описова: які кампанії спрацювали найкраще, які сегменти принесли найбільше виручки, скільки клієнтів конвертувалися. Такі питання корисні, але вони не пояснюють, чому клієнти поводяться по-різному і які припущення варто переглянути.

Уявімо електронну комерцію, де маркетолог дивиться на клієнтів, які зробили одну покупку і не повернулися. Зазвичай їх сегментують за давністю покупки, категорією товару або сумою чеку, а потім запускають програму для другої покупки. Це розумно, але корисні відмінності можуть бути не очевидними. Серед гіпотез, які звичайна сегментація може пропустити, автор називає такі: клієнти, що купують товари з двох категорій, частіше повертаються, ніж ті, хто купує кілька речей з однієї; перша покупка зі знижкою пов'язана з різними патернами повторних покупок залежно від категорії; проміжок між першим переглядом і першою покупкою корелює з подальшою цінністю клієнта. З правильними даними та інструментами ШІ може допомогти досліджувати набори даних, знаходити асоціації, порівнювати групи клієнтів, писати аналітичний код і формулювати гіпотези для подальшої перевірки. Замість питання «скільки клієнтів зробили другу покупку» можна спитати, чим відрізняються ті, хто повернувся, від тих, хто не повернувся, а потім — які ще відмінності варто дослідити.

Маркетологи, як і всі, керуються власними припущеннями: аналізують те, що вже вважають важливим, через знайомі сегменти та метрики. ШІ може розширити це дослідження і показати можливі зв'язки, яких ми самі не шукали. Це не означає, що зв'язки є значущими, але вони дають додаткові місця для пошуку.

Автор застерігає від перебільшень. Генеративний ШІ не перетворив кожного маркетолога на дата-сайєнтиста. Аналіз набору даних у ChatGPT або Claude не дорівнює розробці та валідації складної прогнозної моделі. ШІ може неправильно інтерпретувати поля, помилятися в розрахунках, пропускати змішувальні змінні і впевнено пояснювати зв'язки, яких насправді немає. Якість даних, статистичні методи, приватність, безпека і валідація лишаються обов'язковими. Для складного прогнозного моделювання чи причинного аналізу досі незамінні вузькі фахівці. Водночас маркетологи тепер можуть безпосередньо брати участь у роботі, яка раніше значною мірою залежала від технічних ресурсів: ставити питання, запитувати порівняння, перевіряти висновки, будувати візуалізації та ефективніше співпрацювати з аналітиками.

Для українських команд це означає практичне завдання: перш ніж довіряти висновкам ШІ, варто перевіряти їх на власних даних, а гіпотези тестувати A/B-експериментами або контрольними групами. Особливо це стосується e-commerce і ритейлу, де дані про повторні покупки часто розкидані між CRM, аналітикою і платформою магазину.

5Перегляди

Денис Савчук

Автор

Технологічний оглядач

Денис Савчук відповідає за штучний інтелект, розробку та робочі інструменти команд: моделі, API, автоматизацію, безпеку даних. Має інженерне минуле — дев'ять років у розробці, з них три тимлідом в аутсорсі. Пише про технології з питанням «скільки це коштує в проді» і перевіряє гучні анонси на власних тестах.

Джерело: AI can find patterns, but marketers must figure out what they mean