Чоловіки дедалі частіше хочуть брати на себе догляд за дітьми та рідними, але на практиці їм заважають робочі графіки, корпоративна культура й суспільні стереотипи. До такого висновку приходить звіт Better Life Lab при американському аналітичному центрі New America про чоловіків і догляд. За даними дослідження, частка чоловіків, які більше займаються доглядом або скорочують робочі години заради цього, зросла порівняно з 2019 роком.
Найбільше бар'єри відчувають батьки з нижчими доходами та ті, хто доглядає за людьми з особливими потребами. У цій групі частка тих, хто пропускає роботу через догляд, зросла з 64% до 76%. Частка чоловіків, які скорочують робочі години, піднялася з 42% у 2019 році майже до половини. Водночас чоловіки з доходом понад 100 000 доларів частіше повідомляють про перешкоди. Дослідники припускають, що ці випадки можуть бути недооцінені: люди з вищими доходами рідше визнають, що робота впливає на їхню участь у вихованні дітей.
Попри бажання, лише близько 40% батьків і опікунів ділять обов'язки порівну. Понад чверть батьків називають конкретні перешкоди, які заважають бути присутніми в житті дітей. Майже дві третини батьків кажуть, що робота заважає сімейному часу, а третина чоловіків-батьків взагалі не має контролю над власним графіком. При цьому 74% батьків і опікунів хочуть віддалену або гібридну роботу, але лише 40% з них так працюють зараз. Для тих, хто виховує дітей самостійно або доглядає за рідними з особливими потребами, розрив між бажаним і реальним форматом роботи особливо відчутний.
Шість із десяти батьків заявили, що хотіли б залишатися вдома з дітьми на повний робочий день. Понад дві третини опитаних вважають догляд за дитиною за важливістю таким самим, як оплачувана робота. Це, за словами авторів звіту, змінює уявлення про те, що вважати внеском у сім'ю і суспільство. Проте дослідники фіксують і культурну стигму: чоловіки досі неохоче беруть оплачувану відпустку, побоюючись, що їх сприйматимуть як менш відданих роботі. Стереотип «чоловік — годувальник» залишається одним із головних стримуючих факторів, навіть коли сама сім'я вже вирішила, хто буде займатися дітьми.
Ситуація змінюється там, де з'явилися програми оплачуваної відпустки для батьків. У деяких штатах США, зокрема в Каліфорнії, Колорадо та Вашингтоні, частка батьків, які подають заяви на відпустку, наблизилася до показників матерів. Найвищий рівень участі фіксується там, де такі програми з'явилися порівняно нещодавно. За даними дослідження, 72% чоловіків, які брали відпустку, назвали підтримуючу культуру на роботі важливим чинником, а 63% — корпоративну або державну політику оплачуваної відпустки. Це означає, що рішення керівників і законодавчі норми працюють разом: без першого друге часто залишається на папері.
Водночас жінки й надалі несуть більше навантаження від догляду та частіше жертвують кар'єрою. Саме тому розмови про батьківську відпустку не зводяться до питання рівності статей, а стосуються й загального ринку праці. Для українських команд висновок простий: без гнучких графіків, гібридного формату та чітких правил оплачуваної відпустки для батьків утриматися на ринку талантів буде складніше, а мотивація чоловіків до участі в догляді залишатиметься здебільшою декларацією.
2
Джерело: Dads want to do more caregiving. But here’s how workplaces hold them back
